Вже традиційно на Різдвяні свята збираються члени Київського правозахистного товариства «Холмщина» ім. М. Грушевського, щоб підсумувати здобутки за рік, накреслити плани на майбутнє, поспілкуватись у дружньому колі. Так і цього року в ошатній залі музею М. Грушевського перед початком заходу, голова Товариства Степан Романюк привітав та вручив вітальні листи дорогим ювілярам-достойникам, які відзначили свої ювілеї у ІІ-й половині 2017 року.

Із славним 85- річчям
— Войтовича Євгена Петровича, депортованого із села Гоздів Грубешівського повіту, відмінника освіти України, учасника війни;
— Стирко Юрія Івановича, депортованого із села Пакавть Томашівського повіту, ветерана-освітянина, учасника війни.

із славним 75- річчям
— Гриба Йосипа Васильовича, депортованого із села Красне Холмського повіту, доктора біологічних наук, професора, учасника війни;
— Музичука Аркадія Степановича, депортованого із села Пасіка Грубешівського повіту, письменника, публіциста, кіносценариста, заслуженого журналіста України (вітальний лист був вручений на творчому вечорі Аркадія Степановича в Будинку кіно).

— Із славним 70- річчям
— Шалівську Зою Валеріанівну, нащадка депортованої родини з села Славентин Замістського повіту, просвітянку, журналістку та активного члена товариства.

із славним 65 — річчям
— Сікору Миколу Юрійовича, нащадка депортованої родини, з села Корхів Білограйського повіту, оперного співака, композитора, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата міжнародних конкурсів.

із славним 60 — річчям
— Іванчука Леоніда Леонідовича, нащадка депортованої родини із села Жолтанці Холмського повіту, полковника, ветерана Збройних сил України, члена Правління товариства.

Із славним 50- річчям
— Голембієвську Надію Едуардівну, нащадка депортованої родини, з села Зановиннє Холмського повіту, практикуючого психолога, волонтерку Майдану.

Хвилиною мовчання присутні пом’янули активного члена товариства, уродженця села Петрилів Холмського повіту, Миколу Леонтійовича Дмитрука, який 27 листопада 2017 року на 80-му році життя відійшов у вічність. До останнього часу Микола Леонтійович працював завідувачем відділу Інституту фізики напівпровідників Національної академії наук України. Доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, член українського і американського фізичних товариств, учасник війни.

Далі п. Романюк зупинився на діяльності Товариства «Холмщина» в 2017 році.
У минулому році Товариству виповнилося 15 років. В цей рік були проведені наступні заходи:
• Творчою групою товариства створений документальний фільм «Вкрадена Вітчизна», присвячений темі депортації холмщан в Радянську Україну, презентація якого відбулася в Будинку кіно. Ми щиро вдячні за це Аллі Хитрій, продюсеру і сценаристу фільму, Максиму Жадану, оператору та Артуру Гуралю, режисеру фільму.
• Підготовлена та видана книжка «У жорнах історії» (Художній редактор Аркадій Музичук), яка базується на спогадах депортованих та їх нащадків, а також на діяльності товариства за 15 років (390 стор.). Презентація цієї книжки відбулася в Національному музеї літератури України.
• Створена нова версія веб-сайту товариства. Наразі проводиться робота по наповненню його контентом. Однак, ця робота проводиться вкрай повільно і не системно. Відповідальні Анатолій Павловський і Ярослав Шалівський.
• Створена веб-сторінка товариства у Фейсбуці, яка активно наповнюється контентом і заслуга в цьому Сергія Бахмачука, нащадка родини депортованих із села Черничин Грубешівського повіту.
• Іллєю Босаковським і Ангеліною Гожою, активними ветеранами товариства, було організовано збір добровільних пожертвувань на створення фільму «Вкрадена Вітчизна» і видання книжки «У жорнах історії», у сумі близько 35 тисяч гривень.

Правління товариства висловлює щиру подяку всім, хто надав благодійну та фінансову підтримку на видання книжки і створення фільму. У квітні члени Товариства взяли участь у круглому столі на тему: «Акція Вісла» — злочин польського комуністичного режиму» до 70-х роковин «Акції Вісла».
Зоєю Шалівською, активним членом нашого товариства, просвітянкою, була підготовлена та опублікована в газеті «Слово Просвіти» в березні минулого року стаття «Трагедія українського Берестя». Саме 21 березня 1944 року польські бойовики знищили українське село Берестя Грубешівського повіту на Холмщині, жорстоко вбили понад 300 українців, в тому числі одинадцять рідних і близьких Зої Шалівської. Нею також був підготовлений і розміщений цікавий матеріал «Від польського терору до радянського колгоспу» про трагічну долю примусово переселених українців з прадавніх земель в інтернет-виданні «Історична правда». Також у книзі «Конотопщина – рідний край», виданій у м. Суми, Шалівською З.В. надрукований об’ємний матеріал «Вигнанка з рідного краю» про депортовану з Холмщтни конотопчанку Ольгу Морокішко.
Низько кланяємося Вам, пані Зоє, за підготовку і публікацію усіх цих матеріалів, якими Ви нагадуєте українському суспільству про незабутню пам’ять, пов’язану з братовбивчою війною та депортаціями українців в ХХ столітті.
Правлінням Товариства була надана організаційна допомога в проведенні в Домі Кіно творчого вечора члена нашого товариства, письменника, заслуженого журналіста України, Аркадія Музичука з нагоди 75-річчя від дня його народження.
У творчому вечорі взяли участь члени нашого Товариства, ювіляру був вручений пам’ятний лист від нашого товариства. Вечір був надзвичайно цікавим. Були показані фрагменти документальних фільмів, знятих автором, відбулися виступи народних і заслужених артистів з піснями на слова автора, прозвучали гуморески автора у виконанні Анатолія Пономаренка, народного артиста України, а також виступи колег автора по письменницькому та журналістському цеху. У фойє Дому Кіно можна було придбати підбірку художніх і дитячих книг ювіляра, а також книгу «У жорнах історії» та фільм «Вкрадена Вітчизна».
Центральним заходом у минулому році було проведення у вересні заходів до Дня Пам’яті жертв депортації у 1944 – 1951 роках близько 700 тисяч автохтонних українців з території Польщі до УРСР комуністичними режимами Радянського Союзу та Польської Республіки на базі Національного музею літератури України.
Учасники заходів хвилиною мовчання ушанували пам’ять про жертви депортації, безневинно убієнних польськими боївками та закатованих в польських таборах Берези-Картузька і Явожно автохтонних українців, а також вояків УПА, які загинули, захищаючи українське населення на Закерзонні від нападу загонів Армії Крайової та Батальйонів Хлопських.
Отцем Ігуменом Антонієм разом з хором Михайлівського Золотоверхого монастиря були проведена Поминальна молитва в пам’ять про жертви депортації.
У виконанні Лариси Дедюх-Гриньків, члена нашого товариства, нащадка депортованих, заслуженої артистки України прозвучали тужливі пісні: «Чуєш, брате мій» та «Із далекого краю».
У Дні Пам’яті взяв участь і виступив Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.
Учасниками заходів до Дня Пам’яті було прийнято Звернення до Президента України, Голови Верховної Ради, Прем’єр-Міністра.
Пріорітетними на 2018 рік є такі завдання, розроблені Правлінням Товариства:
Добиватися виконання Центральними органами виконавчої влади вимог, висловлених у даному Зверненні, а саме:
• Відновити історичну пам’ять і правду про масову депортацію в 1944-1951 роках близько 700 тисяч автохтонних українців з території Польщі переважно в східні та південні області УРСР на спецпоселення в колгоспи, без права повернення на батьківщину, яка була здійснена комуністичними тоталітарними режимами Радянського Союзу та Польської Республіки за національною і релігійною ознаками з грубим порушенням міжнародного права.
• Ухвалити заходи щодо відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з території Польщі.
• Верховній Раді України підготувати та прийняти Закон України «Про депортацію автохтонних українців з території Польщі в УРСР в середині ХХ століття», в якому визнати дану депортацію трагедією українського народу, дати політичну та правову оцінку депортації, засудити її як форму репресії, виразити співчуття жертвам репресії, встановити процедуру реабілітації репресованих осіб, надати їм статус репресованих (депортованих), ухвалити механізм відшкодування депортованим українцям моральних та матеріальних збитків, завданих внаслідок депортації, визнати договір між урядом УРСР і маріонетковим Польським Комітетом Національного Визволення від 9 вересня 1944 року, на підставі якого була проведена депортація в 1944-1946 рр., недіючим і нікчемним
• Кабінету Міністрів України:
• утворити державну комісію з розв’язання комплексу проблем, породжених депортацією автохтонних українців у 1944-1951 роках з території Польщі в УРСР, включивши до її складу представників центральних органів влади, органів місцевого самоврядування, науковців, громадських організацій, які захищають права та інтереси депортованих, що компактно проживають у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській областях та в у місті Києві;
• доручити Академії наук України підготувати для розгляду на парламентських слуханнях Національну доповідь з питань депортації автохтонних українців з території Польщі в УРСР в середині ХХ століття;
• доручити Українському Інституту національної пам’яті започаткувати проект «Пам’ять про депортацію автохтонних українців» та ініціювати розгляд на українсько-польському форумі істориків теми: «Причини і наслідки депортації автохтонних українців з території Польщі комуністичними тоталітарними режимами Радянського Союзу та Польської Республіки в середині ХХ століття».
У виконанні цих вимог ми плануємо залучити Реанімаційний пакет реформ, народних депутатів – нащадків депортованих, Український інститут національної пам’яті, профільні комітети Верховної Ради України, обласні товариства депортованих українців.
Зараз Правління товариства готує план цієї роботи на поточний рік.
Також на зборах Товариства було розглянуто заяву від нащадка депортованих українців з Холмщини Василя Білецького з м. Конотоп (Сумщина). Обравши одноголосно його членом Київського товариства «Холмщина», побажали проявляти активність та ініціативу в роботі Товариства, берегти пам’ять про своє коріння, свій рід, про рідну землю – Холмщину.
Присутні на заходах були зачаровані прекрасним виконанням творів Максима Березовського скрипалькою Мирославою Которович, донькою всесвітньо відомого музиканта Богодара Которовича з родини депортованих з Холмщини.
Розчулила учасників і маленька артистка Богданка Романюк талановитим виконанням свого різдвяного репертуару. Тож святкова гостина у холмському Товаристві була змістовна і цікава.