Звернення

Українських повстанців Закерзонення до польського населення
з поясненням причин відплатних акцій

Квітень-травень 1945 року

За самостійні незалежні держави Поневолених Народів. Свобода народам і людині.

ПОЛЯКАМ

Перемешльського, Ярославського і других повітів

ДО ЗАГАЛЬНОГО ВІДОМА.

Останнім часом ми вживали мирних заходів, щоб привести до злагоднення українсько-польських відносин та здержати шкідливу боротьбу між поляками і українцями на нашому терені. Розуміється, що ініціаторами цієї боротьби були завжди поляки. Ми вживали мирних заходів навіть тоді, коли розбещенні польські банди, зложені з «обивательської міліції», цивільного населення і не рідко з «аківців», — виправляли по українських селах дикі оргії. Ми перестерігали усі міліції, а також закликали польських патріотів, щоб заперестали звірський терор супроти українського населення, бо ми застосовуємо оборонні і караючі акції. Одначе цих бандитів польського походження, які, зрадивши свій народ, запродалися кривавому Сталіну, не переконали розумові аргументи. При тому не поминаємо і цього факту, що деякі станиці міліції дійсно запереста­ли ці бандитські акції, але це виїмки. Більшість міліцій, а також деякі польські бандитські села (Нецадова, Дробичка, Лясківка, Бахуж, Бахір, Варта, Бодьниця, Делягова, Сільниця, Бартківка, Добрівка, Тарнавка, Гута Беженка, Ясениця, Рокітниця і ряд інших) не заперестали у звірський спосіб мордувати українського населення, грабувати його майно і палити оселі В тому часі, коли ми перестерігали міліції і апелювали до польського населення, щоб вплинули на цих викидків і запроданців Кремля, — в цей час польські банди замордували 300 українців (мущин, жінок і дітей) в селі Павлокомі, понад 200 в с. с. Сівчині і Березні около 200 осіб в Мелковичах, понад 130 осіб в Берізці і Бахові, понад 115 осіб в Сколові, 9-ть осіб в Вільшанах та сотни в інших селах. При цих звірських мордах польські бандити стосували нечуване варварство: виколювали живцем очі, вирізували уха й язики, вирізували на шкірі хрести й тризуби, кидали живцем недомордованих людей в огонь, не поминаючи при тому вандальстві жінок, старців і дітей.

За цей гіпербандитизм і нечуване варварство над українським населенням ми примінили самооборонні і караючі акції. Піднялося до самооборони також усе укр.населення. Одначе цим ми не піднімали, не піднімаємо і не будемо піднімати бо­ротьби проти польського мирного населення та проти польських патріотів, які так як і ми, ведуть боротьбу проти більшо­вицьких окупантів.

Ми розігнали польську міліційну банду в Грозьовій, яка почала грабувати й побивати українське населення та покарали тих поляків, які з бандитами співпрацювали (доноси, участь в мордах і грабежі), ми спалили Борівницю (там зліквідовано і бандитську міліцію на чолі зі славнозвісним варваром «Сліпим») і покарали поляків того села за участь в мордуванні українців в Павлокомі, Явірнику і других селах; ми обстріляли миліцію з Риботич тільки тому, що вона приїхала грабувати і вивозити українські родини та стріляла по мирному утікаючому населенню в с Трійці; ми обстріляли миліцію в Тисовій, Вільшанах та польське військо в Конюші і Берендьовичах тільки тому, що вони грабували наше населення. Коли б згадана міліція і військо повелися з населенням належно, то цього, розуміється, не було б, хоч і в тих випадках ми повелися повздержливо, бо ми могли вжити більш цільного огня і вистрілити більшу половину учасників грабежів (про це учасники знають), але цього ми не зробили, бо все-таки чекаємо вирозуміння зі сторони поляків Дальше — ми свідомі того, що боротьба між поляками і українцями не тільки не доцільна, але й шкідлива для обох народів, бо це вода на млин нашого спільного ворога — Москви.

Ми дальше стоїмо на становищі співпраці з польським населенням і його революційними елементами та поєднаної спільної боротьби проти кремлівських поневолювачів, при умові, що й поляки відповідять в нашу сторону тим самим Але невинної крови українського народу ми не простимо бандитам. Тому оголошуємо, що за мордування українців, грабіж майна, палення сіл і інші акти терору, звернені проти українського населення, — ми будемо проводити оборонні і караючі акції, як проти міліції; так і проти цивільних банд.

Ці акції будемо проводити залежно від бандитських акцій зі сторони викидьків польського суспільства і стосуватимемо всякі форми відплати (засідки, індивідуальний терор і ін.). Постараємося карати тільки винних та застерігаємо, що в деяких випадках кулями тяжко вибирати, бо обставини на це не дозволяють. Відповідальність за це все впаде на цілу організацію, під маркою якої діють ці банди, а предовсім на ті станиці міліції, що за їх почином і на їхньому терені ці бандитські протиукраїнські акції проводяться.

Будемо справедливі та при тому консервативні, чого можете бути певні

Тільки не раз застерігаємо, що мирне польське населення буде неторкнуте і йому немає потреби опускати свої оселі, а дальше жити між українцями, як дотепер. А також робимо застереження, що, коли в акціях впадуть випадково невинні (міліціянти і інші), то хай польське суспільство не винує нас, тільки своїх бандитів, які своїм терором змушують нас стати в обороні свойого населення.

Про те, що ми не ведемо боротьби проти польського населення і польських революціонерів (коли вони не ведуть боротьби проти нас і не служать в НКВД як донощики) свідчать не тільки наші слова, але й факти. Поспитайте тих міліціянтів, що були в наших руках і ми їх, як не винних, звільнили; поспитайте тих членів АК, що попали в наші руки, як ми до них віднеслися; поспитайте, врешті, тих польських селян, що ми їх відвідали і говорили з ними — поспитайте їх всіх про поведінку українсь­ких повстанців.

А зрештою, ми ще маємо поляків на західноукраїнських землях і якщо ми хотіли зробити там «Павлокоми», чи другі сцени мордів (на взір польських), то ми б це могли зробити кожного дня, але ми цього не робимо, — значить руководимося доцільністю і політичним розумом.

Тому взиваємо польське суспільство до боротьби з бандитами-агентами Москви, які піднялися будувати 17-ту Польську Республіку СССР і тим готують польському народові жорстоку большевицьку неволю; взиваємо ідейних польських демократів, які хочуть самостійної Польщі з демократичним устроєм і не пішли на службу кривавого Кремля, щоб здержали цих бандитів, взиваємо членів АК і НСЗ заперестати участь в терористичних нападах разом з бандитами на українські села (так було в Вільшанах і інших місцевостях); взиваємо чесних польських патріотів з міліції і адміністрації вплинути на тих викидьків польського суспільства і уможливити нам боротьбу проти них, — цих гробокопателів польського народу. А до всіх іншіх, цебто непоправних бандитів і вірних слуг Сталіна, ми заговоримо зброєю. До втрачення не маємо нічого.

ЧЕРЕЗ БОРОТЬБУ І СМЕРТЬ БОЛЬШЕВИЦЬКИХ ОКУПАНТІВ ТА ЇХ АГЕНТІВ — ДО САМОСТІЙНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВ. ХАЙ ЖИВЕ СПІВПРАЦЯ УКРАЇНСЬКОГО І ПОЛЬСЬКОГО НАРОДІВ.

СМЕРТЬ ПІДЛИМ АГЕНТАМ КРИВАВОГО КРЕМЛЯ.

Квітень-Травень 45 р.

УКРАЇНСЬКІ ПОВСТАНЦІ.
ЗГІДНО!
підпис (ПОТЬКАЛО)


Копія. Машинопис. ЦДАГОУ: Ф. 1. – Оп. 23. – Спр. 1471. – Арк. 40-43.