Хронологія подій на Холмській Русі

I. Червенсько-Волинський період

I ст. – Перше письмове повідомлення про Червенськігороди (міста) в Іпатіївському літописі.

II ст. – Перший спогад про Холм в нормандськомузбірнику оповідань «Sada», де повідомляється, що в Холмограді був князем русів Яровит, а в часи нападу готів княжив Олімир.

VI ст. – Авари спустошили місто Велинь (Волинь), яке існувало поблизу Рубежева (Грубешова) на Холмщині.

863 рік – Візантійські царі прислали до Моравії (Паннонії) братів святих Кирила і Мефодія проповідувати слово Святого Євангелія. Пропо­відувана ними наука перенеслась і на землі Холмщини.

869 рік – Смерть святого Кирила.

886 рік – Смерть святого Мефодія.

886 рік – У передмісті Любліна «Чвартек» учнями святого Мефодія збудована церква.

886 рік – Латинський Рим скасовує східно-слов’янський обряд в Моравії.

889 рік – У Болгарії цар Борис проганяє латинських єпископів і настановляє своїх православних.

IX ст. На землях Червенських городів, які в кінці IX століття ще входили в Моравську державу, була збудована Кирило-Мефодіївська церква в Перемишлі.

907 рік – Київський князь Олег у час походу на Грецію, проходячи через Червенські землі, підкорив дулібів, про що записав літописець: «поя мно­жество варягів, і слов’ян, і хорвати, і дуліби, і тиверці».

911 рік – Повертаючись з походу на Візантію, князь Олег прилучив Червенські городи до Київської Русі.

930 рік – При слабосильному київському князеві Ігорю поляки захопили Червенські землі.

971 рік – Невдалий похід польського короля Мечислава І на Холмщину.

981 рік – «Іде Володимир на Ляхи і займає їх міста Перемишль, Червень, і інші міста, які є і до цього дня під Руссю» (до 1132 р. автори).

983 рік – «Іде Володимир на Ятвяги і переміг їх, і зайняв землю їх» (Підляшшя, автори).

985 рік – У поході князя Володимира на Болгарію брали участь війська Волинські і Червенські.

993 рік – Літопис пише, що «Іде Володимир на Хорвати», (Червоні Хорвати, Галичина, авто­ри). Об’єднавши Волинські, Червенські і Га­лицькі землі, Володимир передав їх у володін­ня свойому синові Борису.

992 рік – Володимир заснував Волинсько-Червенську православну єпархію.

999 рік – Польський король Болеслав Сміливий завою­вав місто Краків, а ляхів і Білих Хорватів (Західну Галичину) прилучив до Польщі. Тепер він став безпосереднім сусідом Київської Русі.

1001 рік – Князь Володимир у Холмі збудував кафед­ральну церкву Різдва Пресвятої Богородиці Пречистої і запропонував перенести сюди єпископську кафедру з міста Червеня.

1015 рік – Володимир поділив державу між синами, в ре­зультаті чого Волинський науділ, Галицькі землі і Червенські городи дістались Всево­лодові, а Підляшшя отримав Святослав «Окаянний».

1018 рік – Болеслав Сміливий захопив Червенські землі з Холмщиною і Галичиною.

1030 рік – Ярослав з братом Мстиславом відібрав від поляків усе Забужжя, ще й спустошив Польщу, а на Волинсько-Червенський стіл посадив сина Ігоря.

1054 рік – При поділі держави Ярославом Мудрим Во­линсько-Червенські землі залишились за Ігорем Ярославовичем.

1061 рік – Після приборкання ятвягів на Підляшші було засновано місто Дорогичин.

1073 рік – Польський король Болеслав Сміливий зробив безуспішну спробу захоплення Червенськихземель і міста Холма. Брати Святослав і Все­волод прогнали польські війська. На Волинсько-Червенський стіл сів князь Всеволод.

1076 рік – Князь Всеволод передав Рюрикові частину Червенських земель з Перемишлем і Теребовлею. Синові Святослава Олегові дістався Волинсько-Червенський наділ, але Ізяслав за допомогою польського війська прогнав Олега з Волині і прилучив її до Києва.

1078 рік – Після смерті київського князя Ізяслава Волинсько-Червенські і Турово-Пінські наділи перейшли до Ярополка, сина Ярослава.

1088 рік – Після смерті Ярополка Волинсько-Чер­венський наділ припав Давидові Ігоровичу, як колишній наділ його батька.

1099 рік – Задумавши прогнати Давида з Володимира і Червеня за участь в осліпленні Василька, Святополк Ізяславович зробив облогу міста Володимира, але поступився проханням Дави­да, який після зняття семитижневої облоги виїхав до Польщі. Святополк пішов до Червеня.

1099 рік – Битва Святополка з князями Володимиром іВасильком на полі Рожин. Переможений Святополк утік до міста Володимира.

<p> 1100=»» рік=»» –=»» Волинсько-Червенський=»» наділ=»» перейшов=»» дорук=»» Святополкового=»» сина=»» Ярослава.<=»» p=»»>

1118 рік – Ібгївський князь Володимир Мономах, захо­пивши Володимирсько-Червенський наділ, посадив там сина Романа, а після його швид­кої кончини посадив там наймолодшого сина Андрія. Ярослав, вигнаний з Володимира (Волинського), привів польське військо, щоб відзискати «свою отчизну», і наступав на Во­линь через Червень. Але Червенські міщани, керовані посадником Фомою Ратиборовичем, розбили біля міста Ярославове військо.

1123 рік – Князь Ярослав з великим військовим загоном обложив Андрія в місті Володимирі. Раптова смерть Ярослава припинила наступ, військо відступило, а Андрій залишився на Волинсько-Червенському столі.

1135 рік – Князь Андрій перейшов до Переяслава, а на Волинсько-Червенський стіл сів Ізяслав Мстиславович.

1137 рік – Єпархіальна кафедра перенесена з міста Холма до міста Угровеська (Угруська).

1141 рік – Заснування Галицької православної єпархії’.

1144 рік – Ізяслав Мстиславович перейшов до Переяславля, а до Володимира перейшов Святослав, син київського князя Всеволода.

1146 рік – Коли Ізяслав Мстиславович став київським князем, то на Волинсько-Червенський стіл він посадив свого брата Святополка.

1154 рік – Київський князь Юрій намагався прогнати Святополка і Ізяславових синів з Волині, а по­садити там братанича Володимира Андрійо­вича, але волинське боярство залишилось на боці Ізяславовичів. Після десятиденних боїв Юрій відступив, а Володимир Андрійович пі­шов до м. Червеня, де миром хотів здобути це місто, але зазнав невдачі.

1157 рік – Після смерті князя Юрія на Волинсько-Червенському столі міцно закріпився Мстислав Ізяславович. Він у м. Володимирі продовж 1162-1167 років збудував Успенський собор.

1170 рік – Після смерті Волинсько-Червенського князяМстислава князем Червенської землі став його син Святослав. Це був перший незалежний князь на цих землях.

1171 рік – Син Ярослава Ізяславовича, Дорогичинськийкнязь Василько в суперечці з Пінським князем за м. Бересте закликав на допомогу поляків. Однак, скориставшись суперечкою князів, поляки захопили частину Червенських земель (Холмщину) і Підляшшя.

1187 рік – Князь Ярослав Осмомисл розділив Галицькекнязівство на два повіти: Галицький передав Олегові, а Перемишльський – Володимирові.

1188 рік – Галицький повіт захопив син угорського коро­ля Бели Андрій. Володимирський князь Роман Мстиславович на прохання галичан і місцево­го боярства став князем Галичини. Об’єднав­ши майже всю південно-західну Русь (Га­личину, Холмщину, Волинь, Підляшшя), вінстворив могутню Волинсько-Галицьку дер­жаву.

1189 рік – Князь Володимир Ярославович за допомогоюполяків повернув собі Галицький наділ.

1196 рік – Князь Роман Мстиславович ходив походом на ятвягів, щоб помститись за спустошення Червенських земель. У цей час галицький князь Володимир Ярославович спалив села поблизу Перемишля, шо у Володимирському повіті.

1198 рік – Помер Галицький князь Володимир Яросла­вович.

1199 рік – Князь Роман розпочав війну з поляками, щобвизволити племена полян на землях Люблінщини. Він поширив свою владу і на Сандомирські землі за Віслою. На півночі зміцнив місто Дорогичин і приєднав до себе Чорну Русь (Городненщину).

1202 рік – Клязь Рюрик пішов збройним походом на Галич. Його зустріли на р. Середі галицькі і волинські бояри.

1204 рік – Папа римський Іннокентій посилає до Романа   послів з пропозицією коронувати його.

1205 рік – У битві під Завихвостами, що за Віслою, князьРоман Мстиславович був підступно убитий поляками.

1206 рік – Литва і ятвяги напали на беззахисну Русь,»повоєва Турійськ (на Волині) і около Комова (поблизу Холма) і до Червена бівшася у ворот Червенських і застави Уханя».

1206 рік – Після смерті князя Романа, в часи малоліття його синів, частина Романових земель потра­пили під владу угорських князів.

1206 – 1219 роки – На землях Волинсько-Галицького князівства настали тривожні часи, бо Романові княжичі були ще малолітніми. Княжичі Данило і Ва­силько були змушені переховуватись за ме­жами володінь батька.

1209 рік – Ятвяги напали на міста Володимир і Червень.

1211 рік – Князі Данило і Василько відібрали місто Пере­мишль від лехітського князя Олександра, який захопив це місто після смерті Романа.

1214 рік – Володарем Галичини став син князя Андрія король Комнен.

1220 рік – Галичем заволодів Мстислав Вдалий, тесть князя Данила. Заснована Перемиська православна єпархія.

II. Холмсько-Волинський період

1214 рік – Червенські землі (Холмщину) захопив польський король Лєшко, Дорогичинську зем­лю (Підляшшя) загарбав мазовецький князь Кондрат і передав її німецьким лицарям-хрестоносцям. Галицькі землі переходили від одних чужинців до других. Князям Данилові і Василькові залишилось батьківське столичне місто Володимир (Волинський).

1219 рік – Князі Данило і його брат Василько зайняли Бересте (давню окраїну Волині), Угровеськ, Верещин, Столп’є, Комів. За столицю Данило обрав собі місто на лівому березі р. Бугу Угровеськ (Угруськ). Він зміцнив його новою стіною, відновив тут єпископську кафедру і монастир.

1229 рік – Князі Данило і Василько ходили на допомогу мазовецькому князю Кондрату у боротьбі з польським королем Владиславом, «угровчанам і берестянам доручивши землю від ятвягів». У результаті цих дій Данило приєднав Галицьку землю від Боброка до ріки Пруту і Ушиці, повернув собі Червенську і Дорогичинську волості.

1235 рік – Князь Данило Романович відновлює і поши­рює місто Холм, будує церкви Святої Трійці, Івана Золотоустого і святих Косми і Дем’яна.

1237 рік – Заволодівши давньою столицею містом Гали­чем, Данило переносить сюди столицю з Угровеська.На холмській горі, де вже стояла церква Пре­чистої Божої Матері, він збудував княжі і боярські палати і обніс їх кам’яною стіною. До міста Холма з Угровеська була перенесена єпископська кафедра.

1240 рік – Татари намагались заволодіти Холмом, але їх облога була відбита. Татари пройшли черезВолинь, Галичину і Холмщину, знищили місто Червень.

1243 рік – Коли Батий наближався до Холма, князь Да­нило зачинив місто і поїхав до брата Василька у Володимир, а татари спустошили землі аж до міста Володави.

1250 рік – Князь Данило з братом Васильком заволоділимістом Люблін.

1251 рік – Князь Данило Романович переміг ятвягів, яківторглися у його володіння. Повертаючись з ятвязького походу, «прийшов до Вільно і перейшовши ріку Нарев, прийшов на землю свою».

1253 рік – Князь Данило зайняв місто Гродно.

1255 рік – Князь Данило прийняв королівську корону, за­пропоновану папою римським Іннокентієм.

1259 рік – Пожежа в місті Холмі.

1261 рік – Князь Данило заволодів Волковийськом. Тата­ри під проводом Бурундея напали на місто Холм.

1262 рік – Передано Холмській єпархії село Покрівка.Князь Данило їздив до угрів через Тилич.

1264 рік – Смерть князя Данила Романовича і поховання його у Холмі.Вступ на Холмський стіл сина Данила Рома­новича Шварна (Сваромира). Він об’єднав Га­лицьке князівство, Чорну Русь, Підляшшя, які під впливом сусідніх держав почали відокрем­люватись від Холма.

1267 рік – Князь Шварно вступив на Литовський престолі став великим князем литовським.

1269 рік – Смерть князя Шварна. Похований у Холмі по­руч з батьком Данилом. Холмщиною оволодів Лев Данилович.

1272 рік – Князь Лев Данилович переніс столицю з Холма до Львова, бо тамтешнє боярство поча­ло переймати владу до своїх рук.

1278 рік – Ятвяги грабували місто Люблін.

1280 рік – Князь Лев Данилович воював з Литвою, яка намагалась захопити Підляшшя. Тут він засну­вав місто Левково (Докудів), як порубіжне за­хисне місто.

1283 рік – Друге нашестя татар, під час якого були спус­тошені Волинь, Холмщина, Галичина.

1284 рік – Помер князь Михайло Юрієвич. Похований в Холмі.

1288 рік – Заснування міста Берестя.

1300 рік – Поляки захопили Люблін.

1301 рік – Помер князь Лев Данилович. Холмський князь Юрій Львович став називатись королем Русі і князем Володимирії.

1315 рік – Литовці під проводом Годиміна захопили Бе­рестейські землі.

1316 рік – При обороні міста Володимира загинув князь Юрій і похований у м. Холмі. На княжий стіл сів син Юрія Андрій, який тримав землі Холмську, Волинську, Галицьку і Белзьку.

1324 рік – У битві з литовцями загинув князь Андрій. На княжий стіл заступив Юрій-II, який помер 1336 року, не залишивши нащадків.

1337 рік – Князями і боярами Галицькі землі були пере­дані під володіння Болеславові Тройденовичу, а Холмські і Белзькі – князю Юрію з Дани­ловичів.Холмський князь Юрій вів боротьбу з поля­ками за Галичину, але був переможений і у 1366 році був змушений визнати владу короля Казимира.

1347 рік – Король Казимир підтвердив існуючий на Чер­воній Русі закон про визнання кордонів земель по ріках.

1348 рік – Після отруєння у 1340 році Тройденовича, через відсутність чіткого керівництва, Польща захопила Володимир, Луцьк, Холм, Бересте, Рубежів, Львів, Галич, Перемишль.

1350 рік – Литовські князі силою звільнили від поляків Володимир, Холм, Бересте, Белз, а інші землі здались добровільно.

1350 рік – За умовами миру між польським королем Ка­зимиром і Литвою до Польщі відійшли землі Львівські з Галичем і Перемишлем і Люблинські землі, а до Литви відійшли землі Володимирська, Холмська, Берестейська, Луцька, Белзька.

1365 рік – Польські війська захопили Холм, Городло, Всеволож, Грабовець. Холмський князь Юрій визнав владу польського короля, отримавши замість володінь місто Любачів.

1370 рік – Після смерті короля Казимира польський престол зайняв угорський король Людовик.

1375 рік – Вийшла постанова Папи римського про засну­вання латинських (католицьких) єпархій в Галичині, Перемишлі, Володимирі, Холмі.

1376 рік – Князь Юрій зробив спробу унезалежнитиХолмщину, але був переможений королем Людовиком і позбавлений Холмсько-Белзьких земель, а Підляшіня у 1388 року потрапило під владу Литви.

1377 рік – Поляки знов заволоділи Холмом, а князь Юрійна правах старости отримав міста Холм і Белз. Відбувся поділ Холмщини на Холмський і Красноставський повіти.

III. Холмсько-Червенська Русь під королівською Польщею

1381 рік – У Галичині, на Волині і Холмщині був запро­ваджений суд інквізиції, який чинили латинники-монахи з ордену єзуїтів.

1384 рік – Князь Вітольд Констутович отримав від Ягейли Берестейську землю.

1386 рік – Литовсько-руський князь Ягейло прийняв ка­толицьку віру, маючи до цього православне ім’я Василь.

1387 рік – Король Ягейло проголосив на територіїЗахідної Русі католицтво пануючою вірою. Волинська і Белзька землі приєднані до Польщі, що суттєво послабило Холмщину.

1392 рік – Король Ягейло надав містові Холму німецьке право.

1399 рік – Останній холмський князь Іван Юрієвичзагинув у битві з татарами, а Холмська земля перейшла до мазовецьких князів.

1400 рік – Володислав Ягейло видав грамоту про продажРубежівського (Грубешівського) війтовства холмському міїцанинові Варфоломею.

1413 рік – У місті Городло відбувся Сейм, рішенням якого католикам були надані додаткові права, а права православного населення суттєво при­нижувались.

1415 рік – Видана грамота за якою поля і луки, якіналежали українському населенню, мали в обов’язковому порядку ділитись на погони, а ті на ниви.

1415 рік – Холмський полк брав участь у Грюнвальдській битві.

1417 рік – Володислав Ягейло своїм декретом передав у власність католицькому кафедральному косте­лу села Кумів та Підцубці, які належали холмській православній єпархії.

1419 рік – Король Ягейло передав холмському кафедраль­ному костелу власність православної церкви с. Павлів.

1420 рік – Король Ягейло видав декрет, в якому підтверджувалось, що Холмщина була руським краєм і тут діяло руське право.

1425 рік – Підтвердження для міста Холма німецького права.

1429 рік – Привілей короля католицьким єпископам провикладання схизматицькому (українському православному і греко-католицькому) насе­ленню, котре мешкає поблизу Холма «пастирських уроків».

1430 рік – Холмщина поширилась за р. Буг на схід за ра­хунок Ратнівського і Любомльського (на Во­лині) воєводств.

1432 рік – Королем Ягейлом встановлено польський адміністративний поділ на українських землях, які опинились під владою Польщі.

1436 рік – Утворено Руське воєводство, до якого входила Холмщина, Львівщина, Перемищина, Гали­чина, Надсяння.

1439 рік – Московський митрополит Ісидор, повертаю­чись з Флорентійського Собору, проголосив у Холмі унію з Римом.Король Польщі грамотою запровадив у Холмі ярмарок у день свята Пречистої Богоматері.

1443 рік – Польський король Володислав Ягейлович під­писав у Буді грамоту, яка надавала деякі по­легшення руській (українській) православній церкві.

1450 рік – Королівською грамотою надані пільги руським купцям, які приїжджали в торговельних спра­вах до Любліна.

1456 рік – Грамотою короля Казимира передано у розпо­рядження єпископа Івана і його настугшиків приходську церкву Успіння Богородиці і село Савин.

1458 рік – Поділ Руської православної митрополії на пів­нічну і південну, до якої увійшли єпархії Київська, Володимиро-Берестейська, Луцька, Холмська, Перемиська і Галицька.

1462 рік – Після закінчення роду князів Мазовецьких Холмсько-Белзькі землі остаточно приєднані до Польщі під назвою Руського воєводства.

1465 рік – Переіменування села Порхів на місто Янів.

1473 рік – Перенесення латинської єпископської кафедри з міста Холма до Грубешова.

1477 рік – У Красноставі видано Холмський земельний Статут, який регулював маєткові права селян в Холмському, Красноставському, Грубешівському і Щебрешинському округах (по­вітах).

1480 рік – Ліквідація Львівської православної єпископії.

1490 рік – Перенесення латинської єпископської кафедри з міста Грубешова до Красностава.

1494 рік – Краківською управою від імені короля ЯнаАльберта надано привілеї містам Скебрешів, Павлів, Савин і Комів щодо звільнення їх від мита при перевезенні товарів.

1504 рік – Польський король Олександр підтвердив права Холмської православної єпископії від 1443 року.Королем запроваджено два ярмаркових дня у Холмі на свято Андрія і в день Святого Стані­слава.

1513 рік – Селу Кодень на Підляшші присвоєно ранг міста.

1520 рік – Король Сигизмунд заснував Підляське воєвод­ство, до якого увійшли Дорогичинський, Бере­стейський, Каменецький, Мельницький і Кобрганський округи.

1546 рік – Королем Зигмунтом підтверджено грамоту місту Холму від 1439 року.

1551 рік – Король Зигмунт Август звернувся до Папи римського про дозвіл ведення богослужінь для православного населення слов’янською мовою.

1563 рік – Холмщина отримує адміністративну самос­тійність і право на власний Сеймик.

1565 рік – Кардинал Козій запросив до Польщі єзуїтів, які мали боротись з протестантством і право­слав’ям.

1567 рік – Для виконання робіт по очищенню течії р. Віпр в Холмському і Белзькому повітах було запроваджено податок по два гроши з лана.

1569 рік – Відбулась державна унія, за якою русько-ли­товські воєводства були остаточно прилучені до Польщі. Актом польського сейму від З березня Підляшшя приєднано до Польського королівства.

1580 рік – Засноване місто Новий Замость.

1581 рік – Король Стефан Баторий призначив комісіюдля полагодження претензій між Берестейським староством і Холмським воєводством. Королем видана Конституція про дідичність панських земель.

1588 рік – Заснування Красноставського братства.

1590 рік – Прийнята ухвала про підпорядкованість усіхцерковних братств православному братству у Львові.

IV. Суспільне життя у протиборстві православ’я і католицтва

1591 рік – На з’їзді західно-руських єпископів буласкладена перша угода про унію, підписана єпископами Кирилом Терлецьким Луцьким, Гедеоном Львівським, Леонтієм Пальчицьким Пінським і Діонісієм Збруйським Холмським. Вони заявили свою згоду визнати зверхність Папи римського, якщо той погодиться залишити незмінними обряди східної церкви.

1592 рік – Засноване Берестейське православне братство.Відбувся церковний Собор у Бересті, скликаний київським митрополитом Михайлом Рогозою.

1595 рік – Поїздка до Папи римського єпископів Іпатія Потія і Кирила Терлецького.

1596 рік – Король Зигмунт скликав у Бересті урочистий Собор. На ньому 3 жовтня митрополит і від­ступники єпископи прийняли унію. Більшість православного населення цю акцію засудило.

1606 рік – Заснування Замістського Свято-Миколаїв­ського православного братства.

1607 рік – На Варшавському загальному Сеймі посли відКиївської, Волинської і Брацлавської земель, православної братії і людей грецької віри скаржились на порушення прав, гарантованих попередніми королями і вимагали права на по­дальше дотримання своєї стародавньої грець­кої віри.

1620 рік – Волинський депутат Лаврентій Древинський наВаршавському Сеймі 14 травня висловив про­тест проти гонінь православної церкви і народу методами насильницького залучення до унії.

1621 рік – Протест київського православного митрополи­та Йова Борецького і православних єпископів на діяння уніатських єпископів. На прохання гетьмана Конашевича-Сагайдачного Єрусалимський патріарх Феофан висвя­тив декількох владик. Православним єписко­пом у Холмі став новопризначений Паїсій Іполітович. Відновлена Холмська православна єпархія.

1624 рік – Уніатський митрополит Рутський звернувся до Папи римського зі скаргою щодо примусового схиляння греко-католиків до переходу у латин­ство. Папа Урбан заборонив світським і духовним уніатам переходити на латинство.

1629 рік – Мученицька смерть у Варшаві оборонця пра­вослав’я гетьмана Наливайка.

1632 рік – Смерть запеклого ворога православ’я, польсь­кого короля Зигмунта.

1633 рік – Київський митрополит Петро Могила поблаго­словив гетьмана Богдана Хмельницького на ратну працю по захисту українського народу і церкви від сваволі Польщі і католицького костелу.

1638 рік – Мученицька смерть у Варшаві захисника нації і церкви гетьмана Остряниці.

1649 рік – Богдан Хмельницький наближається до містаЛюбліна. Розгромлені поляки склали у Зборові угоду з Хмельницьким, у якій гарантували сво­боду віри, мови, обрядів українському народові. Польський Сейм заборонив священикам само­вільно, без згоди поміщиків, займати церковні приходи.

1650 рік – Відновлення Холмської православної єпар­хіальної кафедри. Митрополит Сильвестр Косів звільнив від базиліан Спаський монастир.

1652 рік – Відновлення уніатської кафедри в м. Холмі. 1654 рік Козаки Хмельницького заволоділи містом Любліном і взяли з собою священний шматок дерева з хреста, на якому був розіп’ятий Ісус.

1664 рік – Король Ян Казимир ув’язнив православногоєпископа Йосипа Нелюбовича-Тукальського.

1667 рік – Вийшла сеймова постанова, яка звільняла уні­атських священиків від громадських повинностей, а права православних значно обме­жувала, включаючи заборону православним виїжджати за межі Польщі, за що передба­чалась смертна кара. и

1677 рік – Львівський єпископ Йосип Шумлянський при­йняв унію.

1678 рік – Конституцією від 15 листопада людям усіх на­ціональностей дозволялось забудувати вільні земельні ділянки міста Грубешова.

1696 рік – Відбувся скликаний за ініціативою єзуїтів унійний з’їзд, рішення якого були спрямовані на рішуче окатоличення і ополячення україн­ського народу.

1698 рік – Відкриття єзуїтських шкіл в Любліні і Красноставі.

1709 рік – Останній з православних Луцький єпископ Діонісій Жабокрицький, який прийняв унію, був засланий до Сибіру. 1712 рік Луцька єпархія стала уніатською.

1716 рік – Варшавська конфедерація затвердила право за­ступництва за руським населенням Польщі за царем Росії Петром.

1717 рік – Єзуїти на Сеймі в місті Гродно внесли проект»Акту на знищення Русі».

1720 рік – Собор латинського і уніатського духовенства в місті Замость затвердив усі нововведення і доповнення до церковних відправ.

1732 рік – Постановою конфедерації відзначено зверх­ність католицької церкви над іншими віровиз­наннями на території Польщі. Права інших віровизнань прирівнювались до прав жидівського населення. 1744 рік На протест уніатських єпископів Папа римський Бенедикт своєю буллою заборонив примусове навернення українців-уніатів до католицтва і застерігав їх щодо збереження своїх обрядів і. звичаїв.

1751 рік – Поляки хитрощами змусили прийняти унію групу найвидатніших людей міста Дорогичина на Підляшші.

1754 рік – Уніати пограбували Яблочинський Свято-Онуфріївський монастир.

1757 рік – Шведи заволоділи замком і знищили місто Янів на Підляшші.

1764 рік – На сеймі було прийнято ухвалу про покаранняна смерть тих, хто поміняє католицтво на інше віровизнання.

1765 рік – Папа римський коронував Холмську Чудо­творну ікону Божої Матері.Єпископ Максим Рило перебудував Холмськийкафедральний собор на західний стиль.

V. Холмщина в центрі зіткнення чужих інтересів

1768 рік – Між російською царицею Катериною і польським королем Августом Понятовським 13 лютого підписана угода, за якою руському (українському) населенню гарантувалась недо­торканість храмів і монастирів.

1772 рік – Перший поділ Польщі, за яким північнасторона Холмської Русі залишилась під владою Польщі, а південна, разом з Холмом, перейш­ла під протекторат Австрії.

1773 рік – Згідно домовленостей держав-переможцівмісто Холм було повернуто Польщі.

1793 рік – Другий поділ Польщі.

1795 рік – Третій поділ Польщі. До царської Росії відійшла частина Холмської Русі на правобережжі Бугу, а лівобережна Холмщина і Підляшшя перейшла під протекторат Австрії. 1802 рік Велика пожежа у Холмі.

1805 рік – Імператор Франції Наполеон утворив Велике князівство Варшавське із споконвічних земель, а Холмщина і Підляшшя до 1809 року зали­шились за Австрією.

1815 рік – Віденською угодою Холмщину було передано під протекторат царської Росії.

1816 рік – Заснування ксьондзом Станіславом Сташицьким землеробської спілки в м. Грубешові.

1818 рік – Заснування Підляської католицької єпархії з центром в м. Янові.

1828 рік – Уніатська церква адміністративно відокреми­лась від латинської і утворила окрему Греко-католиньку колегію.

1833 рік – На основі уставу в усьому Царстві Польському, включаючи Забужжя, почали засновуватись початкові школи лише з польською мовою навчання.

1837 рік – Двадцять релігійних громад Підляшшя подалипрохання про приєднання до унії.

1838 рік – Литовський єпископ Йосиф Семашко призна­чений главою Греко-католицької колегії.

1840 рік – Виклик єпископа Феліціана Шумлянського до Петербурга в справі розв’язання питання з’єднання уніатів Холмщини з православною церквою.

1862 рік – Після смерті єпископа Терашкевича група ду­ховних осіб подала намісникові царя у Царстві Польському Костянтинові Миколайовичу листа про необхідність проведення деяких змін в Холмській єпархії.

1864 рік – Скасування панщини в Царстві Польському. Передання селянам у користання землі. Видано указ про закриття римо-католицьких монастирів в Царстві Польському. Вийшов указ про перебудову шкільництва в краї і перебудову руської Варшавської школи.

1865 рік – Вийшла постанова про відкриття в Холмігреко-католицької семирічної гімназії і заснування при ній педагогічних курсів по підго­товці вчителів початкових класів.

1866 рік – В місті Янів на Підляшші ліквідована латин­ська єпископська кафедра. В Холмі відкрито шестикласне жіноче учи­лище.

1870 рік – Урядом асигновано 55 тисяч російських рублів на ремонт Холмської соборної церкви.

1874 рік – Застереження російського царя уніатським де­путатам у Варшаві про доцільність дотримання єдиної віри усім руським (українським) насе­ленням Холмщини.

1875 рік – Директивне з’єднання греко-католицької іправославної церков Холмщини.

1876 рік – Відновлення діяльності Заміського Свято-Миколаївського братства. Розпочате будівництво церкви Святих Кирила і Мефодія на Замковій горі у Холмі.

1879 рік – Заснування Холмського православного Свято-Богородицького братства.

1882 рік – Початок реформування системи освіти в ду­ховних навчальних закладах Холмщини.

1900 рік – Перебування в Холмі російського царя Мико­ли II.

1905 рік – Заснування незалежної Холмської право­славної єпархії.Заснування представництва православного на­селення Холмщини в державній Думі Росії.

1907 рік – Вибори першого представника (депутата) до Державної Думи. Був обраний єпископ Євлогій.

1912 рік – Прийом російським царем селянської депутації Холмської губернії з подякою за відокрем­лення Холмщини від Царства Польського.

1915 рік – Початок примусової евакуації українського на­селення Холмщини до Росії у так зване «біженство» в зв’язку з наближенням лінії фронту ворогуючих держав Першої світової війни.

1917 рік – Центральна Рада у Києві проголосила Холмщину і Підляшшя частиною Української держави.

1918 рік – Польське населення Холма активно протестує проти відлучення Холмщини від Польщі. Польща окупувала холмсько-підляські землі.

1922 рік – Перші вибори до польського Сейму, куди ук­раїнське населення Холмщини, ПідляшшяВолині провело переважну більшість своїх послів і сенаторів.Заснування Холмського крайового товариства «Рідна хата» і газети «Наше життя».

1938 рік – Масове знищення православних церков наХолмщині. Заборона використання української мови в церковних богослужіннях.

1939 рік – Окупація Польщі Німеччиною.Відродження українського національного життя на холмсько-підляських землях.

1942 рік – Холмський кафедральний собор повернуто православним віруючим. Проголошення архиєпископом Холмським і Підляшським Іларіона, в миру професора Івана Огієнка.

1944 рік – Підписано угоду між урядом Української PCP і Польським комітетом Визволення про взаємне переселення українського і польського населення.

1944 рік – Кривава розправа поляків з українцями в селі Сагрині Грубешівського повіту.

1944–1946 рік – Масова депортація українського населення зХолмщини і Підляшшя в УPCP.

1945 рік – Кривава розправа поляків над українцями вселі Верховина Холмського повіту.

1947 рік – Польський уряд схвалив і розпочав репресивнуакцію «Вісла» щодо українського населення, яке залишилось на території Польщі.